6 міфів про роботу в Німеччині – чому досі вважаємо їх правдивими?

Німеччина – це одна з найпотужніших економік світу. Технологічно розвинута країна, безсумнівно багата, і при цьому відкрита для приїжджих. Наче ідеальна картина для напрямку трудової міграції. Згідно із офіційними статистиками, в Німеччині проживає і працює більше 700 тисяч поляків. Кожен третій українець (принаймні згідно з опитуваннями), який зараз працює в Польщі, також хоче йти слідом. При цілому переліку переваг німецький ринок праці також навантажений багатьма міфами, які дещо приглушають ентузіазм охочих емігрувати над Рейн. Справді є чого боятися? Ми зібрали 6 ймовірно найбільш поширених міфів про роботу в Німеччині. Подивіться, як легко можна їх розвіяти.

Міф 1: витрати на життя у Німеччині – дуже високі

Звісно, витрати на життя помітно вищі ніж хоча б у Польщі. На цю справу треба все таки подивитися з іншого боку. Важливіша від реальних цін є купівельна спроможність, тобто скільки продуктів повсякденної потреби ми можемо придбати за мінімальну або середню зарплату. В цій сфері людям, які живуть і працюють в Німеччині, легше.

Пояснимо це на прикладах. Квиток в кіно у Польщі коштує в середньому 28 злотих. У Німеччині: 9 євро. Велика різниця, проте звернімо увагу на те, що в Німеччині у 2020 році мінімальна плата за годину складатиме 9,35 євро. У Польщі не перевищить 20 злотих брутто. Це означає, що навіть заробляючи мінімальну ставку в Німеччині, на квиток в кіно вистачить працювати всього годину, коли на такий самий квиток у Польщі – майже 1,5 години. Порівнюючи це до України легко помітити, що заробляючи, допустимо, 53 гривні за годину, щоб купити квиток за 100 гривень, мусимо працювати аж 2 години.

Якщо простіше, попри помітно вищі витрати на щоденні потреби у Німеччині, працюючи над Рейном можна собі дозволити більше. Не треба також забувати, що більшість трудових мігрантів живе у Німеччині доволі скромно, при цьому відправляючи більшість грошей на батьківщину, де їх купівельна спроможність ще вища.

Важливо

Користуючись нагодою, хочемо нагадати, що гроші з Німеччини в Україну можна надсилати швидко, безпечно і дешево, користуючись послугою EasySend. Деталі можете перевірити тут:

Міф 2: різниця у зарплаті між Польщею та Німеччиною не така вже й велика

Фінансове становище осіб, які працюють над Віслою з року в рік покращується, проте твердження, що великої різниці з Німеччиною нема – все-таки перебільшення. Посилатимемося на найпростіший приклад, тобто мінімальну заробітну плату.

У 2020 році кожен працівник у Німеччині мусив отримувати щонайменше 9,35 євро за годину, тобто близько 40 злотих. У Польщі це близько 3,75 євро. Коментар, здається, непотрібний.

Міф №3 У Німеччині треба реально „пахати”

Звичайно. Як і всюди, де хочеться заробити. Проте неправдивим є твердження, що в Німеччині працюють більше ніж у Польщі. За даними німецького Федерального управління статистики, тільки кожен десятий працівник працює більше 48 годин в тиждень. У Польщі праця в надурочний час вважається відносно „нормальною справою”, зокрема у будівельній чи переробній галузі.

Не слід забувати, що німецька економіка набагато частіше користується сучасними технологіями. Це не випадковість, що в народі говорять, що німецький працівник не працює важче польського, проте працює мудріше.

Міф №4 Німецькі працедавці неохоче беруть на роботу іноземців

Якби так було, німецька економіка вже давно покотилася б у таку прірву, з якої не вийшла б довгі роки. Факт: у Німеччині проживає близько 12 мільйонів іноземців. Ні, вони не виживають за рахунок соцдопомоги, а вже точно не більшість. Вони щоденно ходять на роботу. Це стосується також поляків або українців, для яких німецький ринок праці відкривається все більше і більше.

Гельмут Шмідт не керується своїми національними симпатіями чи антипатіями. Йому потрібний працівник, тому він його і наймає. Німці – дуже практична нація, тому емоції не будуть брати гору над холодною калькуляцією або навіть кон’юнктуралізмом.

Міф №5 Емігрант може отримати тільки найменше оплачувану роботу

Чому це мало би бути якимсь правилом? Якщо іноземець має високі кваліфікації, володіє мовою (а саме тут найчастіше собака зарита!), має освіту і бажання працювати, легко знайде у Німеччині працю для спеціаліста, з відповідною зарплатою. Звичайно, багато людей працює у секторі низьких зарплат, проте це стосується також корінних німців.

Знов посилатимемося на дані, зібрані німецьким Федеральним управлінням статистики, з яких випливає, що у секторі низьких зарплат працює трохи більше 20% всіх працевлаштованих. Тобто ми справді приймаємо, що інших 80% – це корінні німці?

Міф №6 Орднунґ мусс зайн (має бути порядок)

Це, ймовірно, найбільш відомий у світі німецький лозунґ, який однак все частіше немає багато спільного з дійсністю. Звісно, німці як нація – дуже добре організовані, але вони все ж люди, не машини. Їдучи на роботу в Німеччину та сподіваючись, що всі доручення слід буде виконувати вчасно, можна добряче здивуватися. На практиці німецькі працівники, зокрема з точки зору поляка або українця, можуть навіть вважатися лінивими.

Мало того: у Німеччині не вважається в доброму тоні демонструвати свою працьовитість, принаймні під час праці в команді. Колеги з цього ж відділу можуть погано відреагувати, коли побачать, що „новий” працює за двох.

Багато осіб, що працюють або працювали колись у Німеччині, підтвердить, що те, що в польській компанії робиться наприклад протягом 2 годин, у німецькій фірмі забирає вдвічі більше часу. Любов до правил не зводиться тільки до того, щоб в 100% зосереджуватися на роботі. Для німецького працівника дуже важливо, щоб мати час на перерву, максимально нею скористатися, і не „пахати” наче віл, якщо конче нема такої необхідності.

Тепер ваша черга. Ви працювали коли-небудь або працюєте в Німеччині? Погоджуєтесь з міфами, що ми перерахували вище? Як виглядає дійсність працівника над Рейном? Залишайте свої коментарі!

Adam Węglewski: